рвучи
Смотреть что такое "рвучи" в других словарях:
рвучи — дієприслівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
наривати — I а/ю, а/єш, недок., нарва/ти, ву/, ве/ш, док., перех. 1) Рвучи, збирати яку небудь кількість чогось. || Зриваючи, складати, робити що небудь. 2) Рвучи, подрібнювати на маленькі частинки. II а/є, недок., нарва/ти, ве/, док. Запалюючись,… … Український тлумачний словник
видирати — а/ю, а/єш, недок., ви/дерти і ви/драти, деру, дереш, док., перех. 1) Рвучи, відділяти, відокремлювати що небудь од цілого. || Витягати, виймати з чогось в язкого, липкого. || перен. Діставати, знаходити з труднощами. 2) Забирати з гнізда, з нори… … Український тлумачний словник
виривати — I а/ю, а/єш, недок., ви/рвати, рву, рвеш, док., перех. 1) Рвучи, висмикувати, витягати що небудь звідкись. || З силою відокремлювати частину від цілого. || З силою віднімати що небудь у когось. 2) перен. З великими зусиллями, труднощами рятувати … Український тлумачний словник
знищувати — ую, уєш, недок., зни/щити, щу, щиш, док., перех. 1) Вбиваючи, нищачи і т. ін., припиняти існування кого , чого небудь, призводити до загибелі, смерті. || Руйнувати, псувати що небудь, ламаючи, рвучи і т. ін. || Скасовувати, ліквідувати що небудь … Український тлумачний словник
виривати — 1 дієслово недоконаного виду рвучи, висмикувати, витягувати щось виривати 2 дієслово недоконаного виду риючи, витягати щось; утворювати заглибину … Орфографічний словник української мови
